Діагностика астми у дітей

Для діагностики бронхіальної астми лікарі звертають увагу на комплекс показників: анамнез пацієнта, результати фізичного обстеження та дослідження показників функції легень. 

АНАМНЕЗ ПАЦІЄНТА

Це збір інформації про симптоми, аналіз сімейної історії хвороб на предмет наявності у близьких (кровних) родичів астми або алергії та пов’язаних із ними станів здоров’я, які ускладнюють лікування астми.

ОБСТЕЖЕННЯ

Лікар може провести аускультацію (вислуховування за допомогою стетоскопа), щоб виявити патологічні звуки, що виникають під час дихання, такі як хрипи (свистячий звук) та інші ознаки астми. Зверніть увагу: навіть якщо цих ознак немає у день обстеження, це не означає, що астма також відсутня.

ПРОБНА ТЕРАПІЯ

Багато дітей раннього віку (5 років і менше) мають симптоми астми (кашель, задишка, відчуття стискання в грудях, свистячі хрипи) при вірусних інфекціях. Тому може бути складно прийняти рішення, коли дитині слід давати контролюючу терапію з низькими дозами ІКС.

Для дітей у віці 5 років і менше не існує специфічних тестів, які могли б з точністю визначити наявність бронхіальної астми. Тому застосовується так звана “пробна терапія”. Така контролююча терапія розглядається як діагностичний критерій для повного підтвердження діагнозу. Далі вона переглядається кожні 2-3 місяці, щоб лікар міг контролювати “відповідь” організму на лікування.

Дитина приймає призначені ліки (інгаляційні кортикостероїди), що зменшують запалення у дихальних шляхах. За результатами цього лікування лікар робить діагностичний висновок. Якщо дитина добре реагує на пробне лікування (симптоми стають менш вираженими) — це ознака того, що в неї може бути бронхіальна астма. Лікар може зменшити дозу або скасувати прийом ліків, щоб побачити, чи повернуться симптоми. Якщо результати показують, що наявність астми малоймовірна, лікар може вивчити інші можливі причини симптомів. Якщо на якомусь етапі лікування симптоми погіршуються, негайно зверніться до лікаря. Контроль лікування дуже важливий, тому що симптоми мають тенденцію змінюватися з часом у багатьох дітей.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЛЕГЕНЬ

Лікар може порекомендувати одне або кілька досліджень для діагностики астми. Спірометрія — це дослідження функції легень, за допомогою якого вимірюють, скільки повітря людина може вдихнути та видихнути, а також швидкість видиху. Якщо дихальні шляхи звужені через запалення або спазм м’язів бронхів, тест допоможе це виявити.

Ще одне дослідження для оцінки функції легень — вимірювання пікової швидкості видиху. Завдяки вимірюванню пікової швидкості видиху за допомогою пікфлоуметра (ПФМ) можна виявити загрозу нападу астми до того, як дитина відчує симптоми.

ІНШІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Лікар може призначити дитині дослідження для виявлення алергії, щоб з’ясувати, які чинники спричиняють прояви астми, та загалом наскільки чутливі дихальні шляхи дитини до тригерів. Дослідження також призначають для вивчення інших станів, наприклад, риніту (нежиті), – тобто тих станів, які можуть погіршити перебіг симптомів.

Також лікар може зробити рентген грудної клітки або електрокардіограму (ЕКГ), щоб побачити, чи можуть інші чинники, наприклад, сторонній предмет у дихальних шляхах або захворювання серця спричиняти наявні симптоми. Ці дослідження разом із дослідженнями показників функції легень можуть допомогти лікареві визначити ступінь тяжкості астми та спланувати подальше лікування.